підупалий

підупалий: -а, -е.

1) Дієприкм. акт. мин. ч. до підупасти.

2) у знач. прикм. Фізично слабіший, позбавлений минулої сили, міцності. || Якому властива втрата бадьорості, надії на що-небудь. || у знач. ім. підупа́лий, -лого, ч.; підупа́ла, -лої, ж. Людина, яка почала втрачати душевний спокій, рівновагу.

3) у знач. прикм. Який втратив минулу економічну міць, збіднів.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

підупалий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
підупалість — лості, ж. Стан за знач. підупалий … Український тлумачний словник
слабкий — I 1) (який має незначну фізичну силу), слабий, слабосилий, несильний, малосилий, безсилий, кволий, немічний, недолугий, недужий, неміцний, хирний, хирий, хирлявий, хиренний, хирявий, чахлий, плохий, плохенький, хисткий, хлипкий, (в)утлий, дохлий; … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике